?

Log in

внутрішні діалоги...
... і таке інше.
Recent Entries 
28th-Aug-2009 10:32 pm - Тиша
І знову тиша. Густа і непроникна тиша, що нависає над тобою, насувається з усіх боків і давить, душить…
Розпливчасті вогні десь там, далеко… Кольорові…
Напевне, я уже здуріла. Нема пояснення, нема причини. Нема нічого, й не було нічого. Примари і привиддя, сон. Приснилося, мабуть, напевне. Прости! Пробач… Прости себе… Забудь усе. Забудь, і починай спочатку. Та ні, продовжуй, – все, що було добре. А що то було?… Починай спочатку… Чи… починай з кінця… люби себе…


(Спершу закинуто на selbstgespräche )
10th-May-2009 12:44 am - привиддя
і якось смішно
і сльози
смішні питання
смішне життя
незрілі сльози
безглуздо
печуть в очах
вони приходять
і йдуть
за ними
пустелі і міста
і що лишається
не те
і я не та
21st-Jan-2009 10:12 pm - почути
Ні, я не знаю, не хочу, не буду. Не буду. Я мушу. Мушу почути, щоб усвідомлення того проникло у всі клітини тіла, усвідомлення того, що і так вже давно відомо. Щоб врізалось найглибше, звідки вже не втекти, не закритись, не вдати, що не розумієш. Щоб на мить відійти, залишити тіло і спостерігати збоку, здригаючись в агонії, як воно, тіло, продовжує тупо жити, рухатися, розтягувати механічну бездумну посмішку, говорити пусті слова - "звичайно" - "розумію" - "завтра багато роботи" - "приємних снів" -

Ти, тобі байдуже. В тебе завжди все прекрасно. Життя "без турбот", як кредо. Хай. Я ганяюсь за привиддям, яке створила моя уява... Тебе насправді немає, ніколи не було, не зі мною. У нас не буде майбутнього, не було минулого, немає зараз. Зараз є, але воно не наше. Воно твоє, і ти його живеш, живеш як завжди. Без турбот...

Скажи, хоч раз... І хай там якась частина мене відімре...так ліпше...вона вже давно лиш напівжива...
18th-Dec-2008 10:26 pm - боляче
іноді бувають дні, коли все занадто. забагато. задуже. засильно. прибиває тебе до стіни, розплющує, розсипає і втискує в пісок. знищує. ти вже в думці вмираєш стотисячний раз - і все піднімаєшся, не хочеш, а встаєш і знову йдеш. і з кожним кроком відчуваєш, з кожним днем чекаєш, що знов прийде той, коли все занадто. забагато. задуже. засильно. боляче.
6th-Dec-2008 02:46 pm - illusionary truth
let's just imitate the real until we find a better one...

good lies are better than a bad truth... lies are inevitable. lies protect, and the truth destroys... it also makes you stronger - if you survive... we lie constantly, all the time. we make up things, hide things, change things, we lie and believe in our lies. we lie about everything, but mostly about ourselves. we lie to everyone, but mostly to ourselves. we lie and try desperately to believe in our lies...
3rd-Dec-2008 05:08 pm - when you're strange...
ein komisches gefühl, bei dem die welt auch komisch zu sein scheint. sinnlos und so, dass man nie versteht, wieso das ding gerade so aussieht, sich anfühlt, zu solchen gedanken führt. komisch, um kurz zu fassen. es fängt aber halt bei sich selber an, ein komisches gefühl sich gegenüber. oftmals unbegreifbar, nur tief spürbar, und meistens unerträglich, nach außen dringend, die welt überdeckend. komisch, so.


24th-Nov-2008 10:07 pm - ungeliebte liebe
heute sagt man nicht mehr 'ich liebe dich'. man versteht, dass es meistens etwas anderes bedeutet, wenn der spruch vom lippen weg ist, als was die tatsächliche worte aussagen. deswegen bleibt man lieber ehrlich. und sagt, was man mit dem verbrauchten spruch eigentlich meinen könnte. man sagt: du kannst gut zuhören; die art, wie du an mir vorbei läufst, gefällt mir; ich mag deine reflektierte zitatsammlung; ich mag es, mit dir ins kino zu gehen; du bist seltsam so mit deiner neigung zum schwimmen; ich mag es, wie du so mit den schultern zuckst; - im seltensten falle noch vielleicht: ich mag dich - punkt. oder ähnliches. unendliche wahrheitsversuche. das mühsame auffinden vom winzigst besonderen, damit es eben nicht so banal und abstrakt klingt 'ich liebe dich'. man lässt das unbeschreibbare dem unbeschreibbaren, und das unfühlbare dem unfühlbaren. man beschreibt eher das mehr oder weniger sichtbar reale, - und fühlt lieber auch das unkompliziertere.
man nimmt entweder an, dass ein solches gefühl nicht (mehr) existiert, viel zu abstrakt ist, oder dass es es existiert, aber irgendwo, bei irgendjemandem, und vielleicht - vielleicht aber unwahrscheinlich - gibt es so was auch mal bei einem selbst.
jedenfalls... eine allgemeine wahrheit gibt es nicht; stimmt das, was man selber glauben mag. in diesem sinne: liebt euch, menschen!...wie auch immer ihr wollt...





22nd-Nov-2008 11:00 pm - i guess
i guess i love
and i guess i hate
i guess i believe
i guess i leave
i guess i stay
and i guess i'm late

i guess i give
and i guess i take
i guess i beware
i guess i swear
i guess i pray
and i guess i'm fake

i guess i lie
and i guess i'm true
i guess i'm below
i guess i flow
i guess i fight
and i guess i'm you

i guess i laugh
and i guess i cry
i guess i belong
i guess i'm wrong
i guess i'm right
and i guess i'll die

i guess a bit
and i guess a lot
i guess i'm depressed
i guess i've guessed
i guess i'm fine
and i guess i'm not

i guess i'm down
and i guess i'm lost

i guess i'm out
and i guess i'm - off.

------------------------



(MARIO BASANOV & VIDIS feat. JAZZU - I'LL BE GONE)

...
11th-Sep-2008 05:26 pm - lying to believe
c'est étrange...

je ne suis pas sûre si je sens des choses ou non. parfois je sens beaucoup et souvent je crois que je sens beaucoup - parce que je le veux. ou je crois que je le veux.

et comme ça, la vie sensuelle consiste d'une éternité du mensonge de croyance...
11th-Sep-2008 04:17 pm - nebulous sensations

зникають тіні
ховаєшся в морок
самотуману
торкаєшся
цілуєш мої повіки
смутно прощаючись

усмішка
ледь помітна
розчиняється
як свідомість
ти тінь
ти зникаєш
11th-Sep-2008 04:39 am - fliehen
von sich und so. tun, um nicht zu denken. tun, um zu vergessen. denken, um nicht zu machen. denken eines, um das andere zu vergessen. tun und nicht tun, um zu fliehen. denken und sich dies verbieten. fliehen. angst, mit sich alleine gelassen zu werden. angst, zu sein.
8th-Sep-2008 04:23 am - nightly half-thoughts
-
being awake at 3 - 4 - 5 at night, _living_ at that time - 'normally' - makes you sense the life in a kinda strange way. it's totally still and somehow...lifeless, half-dead. you get more of a feeling that everything is relative, everything exists only to some extent... like, colours exists only when they are visible, sensations exist only when they are 'sensible', people exist only when they are around...

you definitely feel your aloneness more distinctly, sometimes - often - also loneliness, being a cause of the imaginative and the habitual. you are prone to think depressively, well, you are prone to think. to think more. but the thoughts get a bit cut-off and often stay incomplete and...strange. because - not thought over. just kinda thought off.

depending where you are, you might enjoy some drops of '[normal] social life' at night too. you might possibly find a 24h supermarket or get a night bus. hear a car passing by or a few freaks shouting out in the street. get a night job. you may even sometimes be lucky and get a text from someone at that time. but... the list is not gonna get that long, and big cities' privileges are not for the provincial towns and nightlife habits are different in different countries. so you may just lose all the connection to 'external' world, starting like at 1 a.m. left on your own, through the darkness barrier. looking intensely and seeing nothing. getting a bit mad with every night that follows.

...fleeing from the world as soon as it starts to show up...
-
1st-Sep-2008 09:13 pm - meditation
-
іноді приходить якийсь неспокій. коли відчуваєш: щось не те. зараз, тут, з тобою, з усім. і треба змінити. або змінитися. зникнути. або втекти - кудись далеко... далеко, де...тебе нема. і не може бути. принципово. де _взагалі_ не можна бути. занадто складно, з собою. яке це відчуття, коли тебе - нема. просто нема. ти потроху друкуєш і розчиняєшся в повітрі. як чеширський кіт. помаленьку залишаються тільки очі і пальці. зникають очі - і зникає світ. а пальці друкують, не бачачи, лише трохи дотику. десь в повітрі ще згустками плаває свідомість, розщеплена, неясна. розсовується, опадає брудними краплями. залишає плями на столі. потрошки випаровується. була б ганчірка... а он ще хмарки якихось емоцій. витають. під стелею бються і розпливаються жирними розводами. зсовуються по стіні на підлогу, беззвучно, чомусь якісь бліді. чи то голос не почуттів був, а просто голос... наче все... згадки якось скупчилися на тому місці, де колись були обриси голови. свідомість втекла, а вони залишилися. найважчі, наче, і найбільш здружені. просто зв'язка. чи безкінечна кількість вузликів. розрубати? надто багато. розв'язую, один за одним. деякі легко, інші довго і важко. кілька останніх. як приросли. корінням в'їлися в серединну сутність того, чого уже нема. і відривати - наче хм вену. з живої тканини. залишу. хай побудуть. хай заспокояться. вони спадають вниз, до основи, впадають туди і зникають. створюючи наче якийсь невидимий клубок. тісно-тісно збитий. теплом його, пригріти. в неіснуючих обіймах. ... .... .... довго.... ... ... довго... ... стає меншим.... маленьким... манюсіньким... і зникає десь в атомах. мене нема. як спокійно... тільки руки... повертаються передпліччя, контури обличчя, тіло і волосся, звук і - повільно - очі... світ... світ став трохи спокійнішим...
.
vergessen
heute und gestern.
und morgen.
nicht sein
.
This page was loaded Aug 28th 2016, 8:46 am GMT.